Вшанування памяті воїна-захисника Литвиненка Андрія Олександровича
І доки є пам¢ять в людей і живуть матері
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
О 10 годині ранку 14 серпня, жителі Новомосковська зібралися на мітинг-реквієм для вшанування памяті воїна-захисника, загиблого під час Антитерористичної операції, Литвиненка Андрія Олександровича на знак вдячності за відвагу, особисту мужність і героїзм, силу духу та стійкість. Прийшли вшанувати пам'ять родина загиблого, представники влади міста, громадські активісти, сусіди, молодь.
Сьогодні Андрію Олександровичу виповнилося б 43 роки. Життя Андрія обірвалось 19 червня 2014 року в бою за місто Червоний Лиман Донецької області. Під час допомоги пораненому бійцю куля снайпера влучила в серце героя…
Андрій Литвиненко був вірним другом, чесним товаришем, відданим нашій землі палким українцем, надійним бойовим побратимом, сильною духом людиною. Від мав високе почуття громадянського обов’язку і в травні 2014 року він добровольно пішов служити
За особисту мужність і героїзм, виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Указом Президента він нагороджений орденом «За мужність» посмертно.
А ще Андрій був спортсменом-важкоатлетом, який мав золоті і срібні медалі за участь у атлетичних змаганнях різного рівня. Справжнім захоплення Андрія була робота з металом і в вільний час з-під його рук виходили справжні шедеври ковальства. Вони і сьогодні прикрашають подвір’я, де живе його сім’я, щоразу нагадуючи, як важко без Андрія його рідним.
За рішенням Новомосковської міської ради кращі учні школи № 8 та гімназії № 3 отримують стипендії імені Андрія Олександровича Литвиненка.
Мама Андрія Олександровича– Литвиненко Ліна Матвіївна - у своєму виступі сказала, що її син за характером був правдолюбом, мав активну життєву позицію, і тому, повністю усвідомлюючи, що війна – це жах, смерть, руйнація, пішов захищати свою Батьківщину.
Присутні хвилиною мовчання вшанувати нашого земляка і тих бійців, що загинули, захищаючи нас і суверенітет України.
Пісню «Я не хочу гратись у війну», яку виконав Смірнов Павло (учень ЗЗСО №8), всі слухали зі сльозами на очах.
В кінці до пам’ятного знаку учасники мітингу-реквієму у скорботі поклали квіти. Герої не вмирають…